У Міністерстві освіти і науки визнають: поодинокі випадки використання науки як способу уникнути мобілізації можливі, однак масового характеру це явище не має. Про це заявив заступник міністра Денис Курбатов.
За його словами, на початку повномасштабної війни справді спостерігався сплеск інтересу до аспірантури — частина вступників розглядала її як можливість отримати відстрочку. Втім, після запровадження додаткових іспитів і перевірок ситуацію вдалося стабілізувати.
«Гарантувати, що таких випадків немає зовсім, я не можу. Але якщо вони і трапляються — це дуже невеликий відсоток», — зазначив Курбатов.
У МОН також наголошують, що важливу роль у стабілізації кадрової ситуації відіграло 100% бронювання для науковців із відповідним ступенем, які працюють у закладах освіти та наукових установах. Це дозволило зменшити відтік кадрів із науки.
Водночас питання відстрочки від мобілізації для студентів і науковців залишається актуальним. Наразі її можуть отримати ті, хто навчається на денній або дуальній формі та послідовно здобуває освіту вищого рівня.
На тлі цього у 2025 році зафіксували зростання інтересу до освіти серед чоловіків старшого віку, що частково пов’язують із бажанням отримати відстрочку. У парламенті вже обговорюють можливі зміни до законодавства, однак остаточних рішень поки немає.
Таким чином, у МОН визнають наявність проблеми, але підкреслюють: наразі вона не є визначальною для системи освіти чи науки.
