Зазвичай ми думаємо про картографічні дані та дані про місцезнаходження як про щось, що допомагає нам жити зручніше – від навігації за допомогою смартфона чи супутникового навігатора до використання додатків для спільних поїздок та доставки їжі. Але дані про місцезнаходження не лише роблять наше життя зручнішим: одне з ключових застосувань – це допомога у підтримці самого життя, сприяючи зусиллям людства у боротьбі з кліматичною кризою. Частина боротьби зі зміною клімату та іншими екологічними катастрофами включає в себе оцінку шкоди, завданої природному середовищу, і належний моніторинг нашого прогресу в пом’якшенні цієї шкоди. Дані про місцезнаходження – також відомі як геопросторові дані – можуть допомогти урядам, державним органам і бізнесу відстежувати вирубку лісів, деградацію земель, зміну берегових ліній, втрату біорізноманіття, нестійкі сільськогосподарські практики, викиди парникових газів, забруднення і стічні води, а також вплив на навколишнє середовище складних ланцюгів постачання.
Дані про місцезнаходження також можуть допомогти урядам і природоохоронним установам прогнозувати, які райони найбільше ризикують постраждати від екстремальних погодних явищ, таких як спека, засухи і повені, що дозволить їм краще захистити населення. “Намагаючись адаптуватися до зміни клімату, дуже важливо розуміти природу і те, що відбувається”, – каже Донна Ліндсей, керівник напрямку сталого розвитку в Ordnance Survey (OS), британській національній картографічній службі. “Дані про місцезнаходження лежать в основі шляху до нульових викидів парникових газів”.
У своїй роботі в цій сфері організація використовує передові технології супутникового спостереження, штучний інтелект і методи глибокого навчання, що ілюструє, наскільки далеко просунулася OS від створення паперових карт, якими вона традиційно славилася. Технології поєднуються з людською винахідливістю, досвідом та кропіткою працьовитістю працівників OS.
Виявити гарячі точки з космосу
На початку цього року Джордж Фріман, міністр Департаменту науки, інновацій та технологій Великої Британії, підкреслив, що більше половини ключових кліматичних даних надходить з космосу. Одним із прикладів такого збору даних є проект, підтриманий Космічним агентством Великої Британії, в якому OS співпрацює з Національним центром спостереження Землі та Space4Climate, що представляє спільноту британських фахівців зі спостереження за Землею, з метою використання супутникових даних для моніторингу та картографування спеки в місцях, найбільшого ризику. Проект використовує дані про температуру поверхні землі, отримані з інфрачервоних датчиків у космосі, з метою допомогти політикам в управлінні впливом зміни клімату в гарячих точках Великої Британії та інших країн. У містах виникають так звані міські “теплові острови”, де поверхня землі щільно вкрита дорогами, тротуарами, будівлями та іншими поверхнями, які поглинають і утримують тепло. Цей ефект може призвести до збільшення витрат на енергію через збільшення використання кондиціонерів, підвищення рівня забруднення, а також захворювань і смертей, пов’язаних з тепловим ударом.
Дані, отримані в рамках проекту, допоможуть урядам захистити населення, визначивши прохолодні місця або райони, де необхідно створити безпечні зони, оптимізувати посадку дерев, дослідити, як планування може зменшити ризик і забезпечити стійкість запропонованих заходів із землеустрою до майбутніх змін – від міського планування до планування сільських територій – і захистити людей, худобу та врожаї.
Такі амбітні проекти та передові технології набувають все більшого значення. Так, минулого року уряд Великої Британії оголосив про виділення до 200 млн фунтів стерлінгів на інвестиції в сектор спостереження за Землею, щоб допомогти досягти нульового рівня викидів парникових газів.
Дані, яким можна довіряти
Завдяки новим технологіям і методам є достатньо даних, щоб допомогти людям боротися зі зміною клімату – від поширення супутникових даних до використання даних з підключених до Інтернету пристроїв, транспортних засобів і датчиків.
Інтеграція даних з різних джерел може бути складною, але вона також може дати більш послідовну, точну і корисну інформацію – і, що дуже важливо, дозволить проводити більш корисне прогнозування. Головне – використовувати дані, яким ми можемо довіряти. “Якщо ви не знаєте, в якому місці проблеми, ви не можете відстежувати тенденції змін”, – каже Ліндсей. “Це величезна глобальна проблема. Ми повинні розуміти якість даних про місцезнаходження та навколишнє середовище, які ми використовуємо, і знати, що вони відповідають поставленій меті. Без правильних даних ми будемо приймати неправильні рішення щодо довкілля”.
