Міністерство освіти і науки підготувало методичні рекомендації для громад, засновників закладів освіти та керівників шкіл щодо впровадження реформи профільної середньої освіти. Документ покликаний допомогти підготуватися до запуску нової моделі старшої школи, яка має повноцінно запрацювати з 1 вересня 2027 року.
У рекомендаціях пояснюється, як функціонуватимуть академічні ліцеї, яким чином старшокласники обиратимуть профіль навчання, чи зможуть змінити його під час навчання та як трансформація освітньої мережі впливатиме на школи і педагогів.
Старша школа стане більш гнучкою
Однією з ключових цілей реформи є надання учням можливості формувати власний освітній маршрут залежно від інтересів, здібностей та професійних планів.
На відміну від нинішньої системи, де більшість старшокласників навчаються за майже однаковими програмами, нова модель передбачає різні профілі навчання, спеціалізовані курси та ширші можливості вибору дисциплін.
У МОН наголошують, що профільна школа має допомогти підліткам краще зрозуміти свої сильні сторони, підготуватися до вступу у виш чи коледж та більш усвідомлено визначитися з майбутньою професією.
До вибору профілю готуватимуть ще у 9 класі
У міністерстві рекомендують розпочинати профорієнтаційну роботу ще до завершення базової середньої освіти.
Школярі повинні отримати вичерпну інформацію про доступні профілі, особливості навчальних програм, кількість годин, перелік вибіркових предметів і можливі освітні перспективи після завершення навчання.
Для цього закладам освіти радять організовувати профорієнтаційні заходи, психологічне тестування, консультації, зустрічі з представниками різних професій та інформування батьків.
Остаточне рішення має приймати учень
У рекомендаціях окремо підкреслюється, що вибір профілю не повинен здійснюватися виключно за бажанням батьків.
У МОН наголошують: профільне навчання буде ефективним лише тоді, коли воно відповідає інтересам та здібностям самого учня.
Також у відомстві застерігають школи від формального підходу, коли заклад пропонує лише кілька заздалегідь визначених комбінацій предметів без реальної можливості вибору.
Що таке індивідуальна освітня траєкторія
Одним із центральних елементів реформи стане індивідуальна освітня траєкторія.
Йдеться про персоналізований навчальний план, який формується з урахуванням освітніх потреб конкретного старшокласника.
Процес передбачає ознайомлення з профілями, вибір напрямку навчання, визначення курсів у межах профілю та додаткових дисциплін, після чого формується індивідуальний план навчання.
На основі таких планів ліцей створюватиме навчальні групи та складатиме розклад занять.
У документі зазначено, що вибір профілю в 10 класі не стане незворотним рішенням.
Якщо учень зрозуміє, що обраний напрям не відповідає його інтересам або майбутнім планам, він зможе перейти на інший профіль чи змінити окремі навчальні курси.
У МОН вважають таку можливість важливою складовою процесу самовизначення підлітків. Найпростішим періодом для зміни профілю називають саме 10 клас, коли різниця між освітніми програмами ще не є суттєвою.
Якими мають бути академічні ліцеї
Майбутні ліцеї повинні забезпечувати не лише профільне навчання, а й належні умови для освітнього процесу.
Серед основних вимог — можливість вибору між кількома профілями, достатня кількість учнів для формування різних груп, безпечне освітнє середовище, інклюзивність, сучасна матеріально-технічна база та кадрова спроможність.
Особливу увагу приділено доступності освіти для учнів із віддалених населених пунктів. У разі значної відстані до ліцею громади мають організувати підвезення школярів або забезпечити їм проживання у пансіонах.
Зміна статусу школи не завжди означає реорганізацію
У рекомендаціях також пояснюється різниця між зміною типу закладу освіти та його реорганізацією.
Якщо школа змінює свій статус, наприклад стає ліцеєм, але продовжує існувати як та сама юридична особа, це не вважається реорганізацією.
Натомість реорганізація передбачає складніші процедури — об’єднання, поділ або приєднання закладів освіти.
У МОН наголошують, що сама по собі зміна типу закладу чи його реорганізація не є автоматичною підставою для звільнення працівників.
Трудові відносини продовжують діяти навіть після зміни власника або структури закладу. Звільнення можливе лише у випадках, прямо передбачених трудовим законодавством, зокрема при скороченні штатів після дотримання всіх необхідних процедур.
Ліцеї вже тестують нові підходи
До рекомендацій включено приклади навчальних закладів, які вже впроваджують елементи майбутньої реформи.
Зокрема, один із ліцеїв Тернополя використовує комплексну систему профорієнтації для дев’ятикласників, що включає анкетування, психологічні дослідження, зустрічі з представниками професій та співпрацю з університетами.
За результатами таких досліджень найбільший інтерес серед учнів викликали математичний та інформаційно-технологічний напрями.
Підготовка до 2027 року триває
У МОН підкреслюють, що оприлюднені рекомендації не запроваджують нових юридичних норм, однак мають стати орієнтиром для громад та закладів освіти під час підготовки до реформи профільної старшої школи.
Саме нинішні учні 8–9 класів стануть одними з перших, хто навчатиметься за новою моделлю, тому зміни вже зараз мають значення як для шкіл, так і для батьків майбутніх старшокласників.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі
