Спільна рекламна кампанія Укрпошти та бренду одягу RIKKY HYPE під назвою «Пошта кохання», приурочена до Дня святого Валентина, спричинила суспільний резонанс. Кампанія апелювала до ідеї «ностальгії за шкільними валентинками» та передбачала встановлення тематичних поштових скриньок у публічних просторах.
Втім, саме візуальне оформлення реклами стало предметом гострої критики з боку освітян, батьків і користувачів соцмереж. Увагу привернув образ моделі, стилізованої під школярку: короткий одяг, характерні пози та загальна естетика кадрів у поєднанні зі шкільним контекстом.
Критики кампанії вважають, що така подача створює ризик сексуалізації образу дитини. На їхню думку, поєднання шкільного середовища з комерційною рекламою та дорослою візуальною мовою є неприйнятним і суперечить принципам захисту прав дитини та педагогічної етики.
Після хвилі обурення зображення зникли з офіційних сторінок бренду, однак публічних коментарів чи вибачень з боку компаній на момент обговорення не пролунало.
Освітянська спільнота наголошує, що навіть апеляція до «ностальгії» не виправдовує використання шкільної символіки у суперечливих комерційних проєктах. На їхню думку, школа не може слугувати фоном для експериментів із візуальними образами, які можуть трактуватися як сексуалізація неповнолітніх.
Ситуація набула особливої чутливості на тлі нещодавніх дискусій довкола можливих змін до Цивільного кодексу України щодо шлюбного віку. Громадськість і правозахисники раніше різко розкритикували норму, яка допускала можливість шлюбу з 14 років у виняткових випадках. У результаті, після суспільного обговорення, цю норму було вилучено з проєкту змін, про що повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
На цьому тлі поява реклами з образом школярки багато хто сприйняв як небезпечний сигнал, що може сприяти нормалізації дорослого сексуалізованого погляду на дітей.
Освітянка й громадська активістка Марія Воротило у своїй реакції підкреслила, що в умовах війни, травм і зростання вразливості дітей держава та публічні інституції мають насамперед захищати дитинство, а не використовувати його як маркетинговий інструмент.
Експерти зазначають, що ця історія виходить за межі одного рекламного кейсу й знову порушує питання відповідальності брендів, етичних стандартів у публічному просторі та потреби чітких правил щодо використання образу школи й дітей у рекламі.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
